Проблеми роботи: з чим довелося зіткнутися “Журналу Оттави” у 20 столітті

Протягом 19 та 20 століть у Оттаві друкувалася газета під назвою “Журнал Оттави”. Це було успішне видавництво з великою кількістю читачів. Свій перший номер газета випустила у 1885 році. З кожним роком завдяки добрій та старанній роботі журналістів тираж “Журналу Оттави” зростав. Але, незважаючи на успіхи, газета у 1980-х роках зіткнулася з труднощами, які спричинили закриття видавництва. Далі на ottawa1.one.

Довга історія газети

Коли у 1980-х роках газету “Журнал Оттави” було закрито, видавництву було 95 років. Це була чимала історія газети. Її заснував Олександр Вудберн у 1885 році. Основною причиною створення нової міської газети в Оттаві була гостра необхідність нового незалежного видавництва, яке могло б чітко відстоювати інтереси жителів Оттави. Ця газета мала виходити щодня. І основним її завданням були статті високої моральної форми без будь-яких політичних упереджень та інших забобонів.

Газета ” Журнал Оттави ” не була рупором будь-яких закликів партій Канади чи політичних, релігійних та інших діячів. У газеті друкувалися новини Оттави та Канади такими, якими вони були. Також коротко писали про світові новини. Але головну увагу в газеті приділяли питанням, які стосувалися громадськості.

Про редакцію газети

Головний офіс газети “Журнал Оттави” знаходився безпосередньо в Оттаві, в самому центрі, по вулиці Елгін. Вартість щоденного випуску газети становила 2 центи. Ще в 19 столітті першим редактором незалежної газети “Журнал Оттави” став Джон Дефо. Але на цій посаді оттавський редактор пробув зовсім недовго – шість місяців. Потім він перейшов до іншого видавництва, але в 1901 році знову повернувся до редакції газети “Журнал Оттави” і пропрацював там до 1944 року.

Філіп Росс

У 1886 році, через рік після заснування редакції газети “Журнал Оттави”, місцевий житель Філіп Росс викупив у засновника газети – Олександра Вудберна 50% фінансової частки. У 1900 році він придбав 50% фінансової частки газети “Журнал Оттави”, що залишилися, і став її повноцінним президентом.

У 1917 році, Філіп Росс виступив ініціатором злиття двох газет – “Журналу Оттави” та “Вільна преса Оттави”. Крім цього, він зробив важливий внесок у розвиток журналістики в Оттаві. Також створив асоціацію “Канадська преса”. Філіп Росс пропрацював у газеті практично з перших днів її заснування до своєї смерті у 1949 році. Перед смертю він розпродав акції редакції. Усі акції дісталися співробітникам редакції газети “Журнал Оттави”.

Філіп Росс був дуже різнобічною особистістю. У юності він був добрим спортсменом. Він грав в Університеті Макгілла, а потім серед сенаторів Оттави. Наприкінці 19 століття Філіп Рос став одним із перших меценатів “Кубка Стенлі”. Крім роботи в газеті “Журнал Оттави”, Філіп Рос був головою “Гідроелектротехнічної комісії міста Оттави”. Філіп Росс також брав активну участь у політичному житті. Він був консерватором. Саме тому, його газета “Журнал Оттави” вважалася консервативним виданням.

Газета довгі роки працювала дуже успішно, нарощувала тираж, але при цьому була фінансово нестабільною. Наприкінці 1950-х років газету “Журнал Оттави” придбала нова компанія під назвою “ФП Публікації”, якій належала низка газет у різних канадських містах.

На початку 1980 року газету ” Журнал Оттави ” викупила велика корпорація “Томсон”. Гіганту належало понад двісті канадських та британських газет. Найвідомішими серед цих газет були “Таймс” та “Недільний Таймс”. Але незважаючи на те, що корпорація була дуже успішною, покупка газети “Журнал Оттави” стала початком краху для видавництва.

Причини закриття газети

Багато років “Журнал Оттави” був дуже успішним виданням у Оттаві. Його любили читати місцеві жителі та регулярно купували. Але в другій половині 20 століття в Оттаві почали ходити плітки про те, що газета “Журнал Оттави” працює у борг. Журналісти видавництва були дуже стурбовані такими чутками, бо боялися втратити роботу. Тоді виконавчий директор газети “Журнал Оттави” зустрівся з колективом редакції для того, щоб внести роз’яснення у чутки, що ходять, а також заспокоїти. Адже робота видавництва йшла досить добре, а тираж постійно зростав. У 1970-х роках відбулося значне зниження читачів до 52 тисяч людей. Це була велика різниця, оскільки за рік до зниження газету “Журнал Оттави” читали понад 77 тисяч осіб, а у редакції стояло завдання у 80 тисяч читачів до 1980 року.

Але, незважаючи на заспокійливі слова виконавчого директора перед редакцією газети, “Журнал Оттави” в 1980 році редакцію все ж таки було закрито. А фінансові проблеми виявилися правдою. Працівники редакції були приголомшені такою новиною.

Основними причинами закриття газети “Журнал Оттави” були:

  • значне зростання збитків у останні роки;
  • велика вартість випуску додаткових газет, яка перевищила вартість тиражу;
  • скорочення реклами у газеті до її повної відсутності;
  • нездатність видавництва перейти на офсетний друк із гарячого набору тексту, як це зробили інші міські газети.

Коли видавництво газети “Журнал Оттави” у 1980 році закрили, роботу втратили 375 співробітників.

Як пов’язано закриття газети з корпорацією “Томсона”

Корпорація “Томсона” придбала газету “Журнал Оттави” на початку 1980 року і через кілька місяців редакція газети була повністю закрита. Ця подія була справжнім шоком як для співробітників видавництва, так і для постійних читачів газети. Але потім, жителі Оттави були просто в люті, коли дізналися, що компанія “Томсона” закрила ще низку видавництв. У 1980 році в Оттаві залишилася єдина англомовна газета “Громадянин Оттави”, яка також належала корпорації “Томсона”.

Корпорація “Томсона” в 1980 році практично без роздумів ухвалила рішення про закриття газет для того, щоб уникнути тривалих обговорень про фінансові збитки.

Закриття двох газет спричинило те, що корпорація “Томсона” і ще одна газетна мережа “Соутем” стали монополістами в Оттаві. Для контролю монополії в Оттаві було створено “Королівську комісію з газет”. За рекомендацією комісії видавництва мали:

  • припинити подальше злиття власних засобів масової інформації;
  • зробити загальнодоступні звіти газет;
  • створити загальнодоступні редакційні цілі та політику;
  • створити консультативні комітети із журналістів та інших спостерігачів;
  • створити “Раду з прав преси” для розгляду річних звітів консультативних комітетів газет.

Такі вимоги у 1980-х роках викликали масу обурень з боку журналістів Оттави, тому всі вони були скасовані. До того ж наприкінці 20 століття уряд Канади зіштовхнувся з проблемами значно важливішими за газетну монополію.

У 21 столітті про проблему газетної монополії в Оттаві навіть не замислюються, оскільки вона перебуває на другому плані. Також цифровізація призвела до того, що міські газети відійшли від звичного друку газет. Це спричинило масове скорочення журналістів. Читачі та рекламодавці перейшли в онлайн, а газети більше нікому не потрібні.

More from author

Історія раритетної перукарні – “Перукарня Рим”

Столиця Канади є дуже яскравим містом. Місто поєднує старовинні архітектурні споруди 19 століття з ультрасучасними скляними багатоповерхівками. В Оттаві знаходиться безліч сучасних магазинів, бутиків...

Історія “Імператорського барбершопу” Оттави 19 століття

19 століття і перша половина 20 століття вважалися часом розквіту барберів - чоловічих перукарів. За старих часів, в Оттаві чоловіки йшли не просто підстригти...

Як працював відомий магазин 19 століття – “Пулен” в Оттаві

У Оттаві в 19 столітті відкрився один із найкращих магазинів міста - "Пулен". Цей магазин випереджав свій час. Його власники були дуже прогресивними. Покупці...
.,.,.,.