Історія роботи Вершкового заводу Оттави

У першій половині 20 століття в Оттаві було відкрито Вершковий завод. За короткий період часу роботи завод встиг себе зарекомендувати з хорошого боку. Щороку на заводі виробляли кілька тисяч літрів гомогенізованого молока, сотні тисяч кілограмів вершкового масла та величезну кількість плавленого сиру. Продукція Оттавського вершкового заводу була дуже смачною і стала однією з найулюбленіших для жителів столиці Канади. Крім того, завод став лідером з виробництва молочної продукції не тільки в Оттаві, але й у всій країні. Далі на ottawa1.one.

Заснування заводу

Вершковий завод Оттави був заснований у 1922 році. Будівля заводу розташовувався на вулиці Йорк, неподалік від відомого оттавського ринку – Байворд. Все почалося з того, що один з місцевих жителів Оттави – Шарль Лабарж – створив кооператив “Маслобійня Муанера”. За дуже короткий час маслозавод став лідером у своїй сфері діяльності. Його продукцію постачали до різних куточків Канади. За рік на заводі виробляли понад 900 тисяч кілограмів вершкового масла. Також на маслозаводі розводили птицю, займалися виробництвом яєць та сиру.

Сирна продукція маслозаводу

Протягом усього часу засновник вершкового заводу Шарль Лабарж проводив експерименти з виготовлення сиру. Це призвело до того, що в 1925 році було створено дочірнє підприємство “Шато Сирна Компанія”. Ця компанія займалася виготовленням та продажем сирних продуктів.

Сир “Шато” являв собою пастеризований м’який продукт, виготовлений із сиру “Чеддер”. Цей сир був трохи схожим на сир “Вельвета”. Сир “Шато” можна було нарізати невеликими скибочками як будь-який інший сир, також можна було намазувати сир на крекери чи хліб. Надзвичайно смачною виходила страва “Валійський раритет” з використанням сиру “Шато”. Крім класичної версії сиру “Шато”, маслозавод виробляв такий самий сир, тільки з перцем.

Виробництво сиру в Оттаві було справжнім інноваційним процесом у першій половині 20 століття. Процес виготовлення сиру на Оттавському маслозаводі був повністю механічним. Механізація виробництва починалася від самого виготовлення сиру і закінчувалася останнім ланцюжком – комплектацією вагонів.

Крім того, вершковий завод Оттави був першим, що почав виготовляти сир різних розмірів. Раніше в Оттаві сир виготовляли головками виключно по два та більше кілограмів. Такий величезний шмат сиру був не зовсім зручним для кінцевого споживача. Крім того, на початку 20 століття не всі оттавці могли собі дозволити такий великий і дорогий шматок сиру. Маслозавод Оттави виробляв сир більш зручного розміру, який міг купити абсолютно кожен. Для Оттави це була справжня інновація. Мешканці столиці могли купити шматок сиру 200-300 грамів за доступною ціною. Для цього Оттавський вершковий завод привіз зі Швейцарії спеціальне обладнання, яке дозволяло виготовляти невеликі шматочки сиру.

Сир “Шато” дуже швидко завоював серця канадців. Він був надзвичайно смачним, також з нього можна було приготувати багато страв. Продукцію Оттавського вершкового заводу продавали по всій Канаді. Сири “Шато” були доступні у всіх ресторанах і готелях країни.

Коробка з-під сиру “Шато”.

Продукція маслозаводу на виставці

У 1925 році продукція маслозаводу вперше потрапила на виставку “Центральної Канади”. Зокрема, на виставці можна було продегустувати той самий сир “Шато”, винайдений Шарль Лабаржем. Він був високої якості. З роками сир не псувався, а ставав лише кращим. Це було можливо завдяки тому, що сир загортали у вощений папір. Також на виставці можна було спробувати зразки сирної пасти, виготовленої на Оттавському маслозаводі.

Шарль Лабарж.

Вихід на нові ринки

Діяльність вершкового заводу Оттави була настільки успішною, що керівництво заводу вирішило шукати нові ринки збуту для своєї продукції. Першим іноземним ринком збуту став ринок Німеччини. Незабаром сир “Шато” почали продавати до Англії і навіть у сирну столицю всієї Європи – Францію. Оттавський маслозавод також почав продавати свою продукцію на ринок США. Це було непростим завданням, оскільки тарифи в США були дуже високими, але, незважаючи на це, сиру “Шато” вдалося завоювати і цей ринок. Американцям припав до душі сир виготовлений на вершковому заводі Оттави, тому керівництво Оттавського маслозаводу вирішило відкрити ще одне підприємство з виробництва сиру в США.

Ринкове охоплення сиру “Шато” у 1930-х роках.

Сир “Шато” став дуже популярним. Його можна було купити практично у будь-якій країні. Крім того, масово поширювалася і реклама сиру “Шато”. У першій половині 20 століття її можна було зустріти у Гавані, Гонконгу та Шанхаї. Сир можна було купити в таких віддалених від Канади країнах як Індія, країнах Західної Африки та навіть на Бермудських островах.

Автобус із рекламою сиру “Шато” у Шанхаї, 1930-ті роки.

У 20 столітті сир “Шато” зробив столицю Канади по-справжньому знаменитою. Оттаву знали завдяки сиру, про неї говорили у всьому світі, що саме там виробляють найсмачніший сир.

Станом на 1926 рік прибуток від продажу сиру Вершкового заводу Оттаві становив лише 17 тисяч доларів. До 1928 року доходи від продажу сиру зросли до 230 тисяч доларів на місяць. Це був грандіозний успіх і неймовірно якісна робота, на виході якої виходив найсмачніший сир.

Заснування молочної ферми

У 1927 році на базі Вершкового заводу Оттави, Шарль Лабарж заснував ще одне виробництво – молочну ферму. Молочну ферму назвали “Лаврентіївською”. Цей бізнес-проект став також надзвичайно успішним. Молочна ферма стала першою у своєму роді фермою у всій Канаді, яка продавала гомогенізоване молоко у роздріб. Крім того, молоко з Оттавської молочної ферми доставляли прямо до дверей.

Молочна ферма виготовляла молоко за спеціальною технологією. Ця технологія мала на увазі спеціальний процес гомогенізації, завдяки якому вершки в молоці не піднімалися на гору, а розчинялися по всьому молоку. Навіть реклама молока від молочної ферми Вершкового заводу Оттави звучала так: “Остання крапля молока така ж вершкова, як і перша”.

Реклама сиру “Шато” в журналі Оттави.

Керівництво Вершкового заводу Оттави ніколи не стояло на місці. Виробництво регулярно модернізували, розробляли нові технології та продукти. Таким чином, на молочній фабриці Вершкового заводу Оттави почали виробляти новий вид молока – протеїнове. Його почали виробляти спеціально для малюків із дуже чутливим травленням. Але його можна було купити лише за рецептом лікаря, оскільки керівництво молочної ферми не вважало цей вид молока їжею. Протеїнове молочко було чимось на кшталт ліків. У ньому не було таких небезпечних інгредієнтів як цукор, сироватка та інші. Усі вони були видалені за спеціальною технологією.

Що сталося із заводом?

У 1928 році Вершковий завод Оттави викупила величезна молочна американська ферма “Бордена” за 3 мільйони доларів. Новий власник Вершкового заводу в Оттаві – Гейл Борден зберіг усі робочі місця, включаючи робоче місце Шарля Лабаржа, який керував заводом довгий час.

Якийсь час завод успішно працював, але, як і більшість старовинних виробництв Оттави, з ряду причин не змогла протриматися навіть до кінця 20 століття. Оттавський маслозавод був зачинений у 1980-х роках, а його майно – розпродано.

More from author

Історія раритетної перукарні – “Перукарня Рим”

Столиця Канади є дуже яскравим містом. Місто поєднує старовинні архітектурні споруди 19 століття з ультрасучасними скляними багатоповерхівками. В Оттаві знаходиться безліч сучасних магазинів, бутиків...

Історія “Імператорського барбершопу” Оттави 19 століття

19 століття і перша половина 20 століття вважалися часом розквіту барберів - чоловічих перукарів. За старих часів, в Оттаві чоловіки йшли не просто підстригти...

Як працював відомий магазин 19 століття – “Пулен” в Оттаві

У Оттаві в 19 столітті відкрився один із найкращих магазинів міста - "Пулен". Цей магазин випереджав свій час. Його власники були дуже прогресивними. Покупці...
.,.,.,.