Столиця Канади є дуже яскравим містом. Місто поєднує старовинні архітектурні споруди 19 століття з ультрасучасними скляними багатоповерхівками. В Оттаві знаходиться безліч сучасних магазинів, бутиків та перукарень, але при цьому в місті збереглося кілька автентичних закладів 20 століття. Одним із таких закладів є міський барбершоп “Рома”, який відчинив свої двері у середині 20 століття. Далі на ottawa1.one.
Виникнення перукарства
Перукарство існувало у давнину. Про нього згадували у своїх писаннях Гомер, Арістофан та інші. У 17 столітті вперше почали використовувати слово перукар. Перукарська справа вже у 17 столітті вважалася повноцінною професією. Першими перукарями були лише чоловіки. Найперший перукар з’явився у Франції. Так як за старих часів мода була на складні масивні зачіски, перукар займався укладанням волосся багатих людей.
Також у 17 століття відбулась колонізація Канади французами. Відповідно всі модні та нові тенденції з’явилися і там.
“Перукарня Рим”
У столиці Оттави за старих часів з’являлося безліч салонів краси та барбершопів. Один з найстаріших барбершопів Оттави, який пройшов чимало випробувань часу і зберіг свою унікальність до 21 століття є “Перукарня Рим”. Вона була відкрита в середині 20 століття на вулиці Елінг.
Це був успішний сімейний бізнес. За якісною та модною стрижкою у 20 столітті сюди приходило багато оттавців. Тут стригли волосся, робили модні укладки, рівняли бороди та вуса.
Історія італійського іммігранта
Барбершоп під назвою “Рим” – це бізнес сім’ї Костанца. Тоні Костанца у 20 столітті заснував барбершоп у Оттаві. Сам він був італійцем, який емігрував до Канади у 1950-х роках.
Тоні Костанца хотів перебратися з Італії в якесь інше місце. Але він ніяк не збирався переїжджати з такої теплої країни в таку холодну столицю Канади. У середині 20 століття він сів на корабель, що плив у канадське місто Монреаль. Тоні Костанца був одягнений досить легко для канадської погоди. На ньому був дуже тонкий піджак класичного костюма. Коли Тоні Костанца прибув до Монреаля, він дуже здивувався тому, як на вулиці холодно. Від такого сильного холоду його все тіло тремтіло без перестану, і незнайомий чоловік віддав Тоні свій шарф.
Після прибуття до Монреаля, Тоні Костанца вирушив на головний міський вокзал. Він хотів придбати квитки в тепліше місце, ніж Монреаль. Тоні підійшов до касира на вокзалі і запитав: “Де у Канаді найтепліше?”. Касир йому відповів, що йому підійде місто Ванкувер. Після чого Тоні Костанца вивалив із кишень на касу всі гроші, які в нього були із собою. Касир перерахував їх і сказав, що, на жаль, цієї суми до Ванкувера мало, але він може дістатися Оттави. Ось так іммігрант з Італії – Тоні Костанца – осів у Оттаві і відкрив свій бізнес.
Сімейний бізнес
Тоні Костанца швидко освоївся у столиці Канади. Свою перукарню “Рим” він відкрив у кінці 1950-х років по вулиці Елінг. Через десять років магазин переїхав в інше місце – між Лісгаром та Купером. Це був справжній сімейний бізнес. Кожен із родини Костанца вкладав частинку своєї душі в нього. Сам Тоні та його брат у своїй перукарні стригли жителів Оттави. Дружина Тоні працювала адміністратором, а його діти Маріо та Алекс стежили за чистотою у барбершопі. Вони прибирали, виносили сміття, чистили попільнички після відвідувачів, а також інструменти після кожної стрижки.
Особливості барбершопу “Рим”
“Перукарня Рим” була невеликою частиною Італії в столиці Канади. Однією з цікавих особливостей перукарні для чоловіків було те, що тут можна було не лише підстригти волосся, бороду чи вуса, а й добре провести час.
У барбершопі були виставлені шахові дошки. Відвідувачі, а також охочі гості могли прийти та пограти в них. Часто мешканці Оттави, саме ті, які програли й були обурені, у пориві емоцій перевертали шахівницю і розкидували шашки то по всій перукарні, то по всій вулиці Елінг. Сини власника барбершопу Тоні Костанца – Маріо та Алекс – постійно збирали їх.
Окрім шашків у перукарні знаходився магазин. Італійський барбершоп був справжньою машиною часу. Тут можна було подивитися і купити старовинні та нікому по суті непотрібні речі з минулого.
Жителі Оттави, які відвідували “Перукарню Рим”, могли побачити на одній з її стін унікальну колекцію значків та шпильок. Її довгі роки збирав Тоні Костанца, а постійні клієнти потім багато десятиліть її поповнювали.
Що сталося із сімейним бізнесом?
Сини Тоні Костанца – Маріо та Алекс – буквально виросли у барбершопі, який знаходився в Оттаві. Тому, коли вони виросли, Тоні передав сімейний бізнес у їхні руки. Але Маріо та Алекс Костанца зовсім не збиралися ставати перукарями та продовжувати сімейний бізнес. Вони мали зовсім інші плани на життя.
Маріо Костанца бачив себе у сучасній та затребуваній професії автомеханіка. Тому вирішив пройти навчання в одній із автомайстерень Оттави. Одного холодного зимового дня його батько Тоні Костанца вирішив подивитися на роботу, яку вибрав його син. Те, що побачив Тоні, було не дуже приємним видовищем. Маріо завіз у майстерню автомобіль із холодної вулиці, підняв його на витяг і заліз під нього, щоб розібратися в чому причина. У цей момент з машини на голову Маріо почало капати масло, бруд і сніг. Все це стікало йому вниз по руках і повністю просочило одяг. Тоні Костанца дуже здивувався побаченому: невже така брудна робота подобається йому синові? Тож, він запропонував все-таки спробувати себе перукарем і продовжити сімейний бізнес.
Маріо Костанца дуже вагався, бо не хотів контактувати з людьми під час роботи. Йому до душі більше припадала техніка та різні інструменти. Але Маріо вирішив ризикнути і спробувати себе в ролі барбера. У нього вийшло не гірше ніж у батька, який роками розвивав сімейний бізнес і заробляв високий авторитет у жителів Оттави.
Це був успішний бізнес, який мав велику популярність серед чоловіків Оттави. Барбершоп добре працював у Оттаві багато років. Тут робили наймодніші чоловічі стрижки та укладку бороди. Тут був висококласний сервіс та дуже приємна своєрідна атмосфера. За довгі роки роботи у Костанца з’явилося багато постійних клієнтів, які старіли разом із закладом. В 21 столітті “Перукарня Рим” не витримала величезної конкуренції, але при цьому у барбершопу залишилося безліч постійних клієнтів. Деякі з них були надто літніми, щоб ходити до закладу. Тому Маріо Костанца вирішив зробити “Перукарню Рим” – виїзну. Він з усіма інструментами виїжджає додому до постійних клієнтів та надає їм якісну стрижку, нічим не гіршу, ніж її робили у салоні.
