У столиці Канади сфера освіти розпочала стрімкий розвиток в середині 20-го століття. Через велику депресію, яка була у 1930-х роках, більшість навчальних закладів Оттави була змушена тимчасово припинити роботу. Після закінчення депресії, в Оттаві почали відновлювати роботу існуючі навчальні заклади, а також відкриватися нові навчальні заклади, які у 21-му столітті стали одними з найпрестижніших навчальних закладів не лише Канади, а й усього світу. Далі на ottawa1.one.
Як виник Карлтонський університет?
Історія Карлтонського університету розпочинається наприкінці 1930-х років. Після закінчення депресії, молоді Оттави було досить складно здобути вищу освіту. За вирішення цієї проблеми взялася “Асоціація молодих християн Оттави”, члени якої були, в основному, багатими бізнесменами, державними службовцями та іншими високопосадовцями. Вони вирішили допомогти молоді Канади отримати вищу освіту і в 1942 заснували Карлтонський коледж. Відкриття коледжу в кінці 1930-х років було дуже складним через війну, що почалася.
Навчали у коледжі майбутніх державних службовців. У 1940-х роках у коледжі проходили навчання лише за початковими курсами для університету. Курси були виключно вечірніми та скороченими.
Колледж знаходиться біля району Карлтон, в честь якого і отримав свою назву.
Кількість охочих вчитися
Урочистого відкриття у коледжі не було, але перед запуском навчального процесу, у 1942 році, при коледжі протягом чотирьох днів проводилася реєстрація всіх охочих здобути освіту. Першого дня зареєстрували лише 50 студентів, а останній день реєстрації у списках нараховувалося вже понад 700 студентів. Така велика кількість зареєстрованої молоді показувала велике бажання продовжувати навчання після школи, здобувати нові знання для того, щоб у майбутньому знайти хорошу роботу.
Освітня програма навчального закладу складалася зі скорочених вечірніх курсів. Їх було лише п’ять, за такими напрямами як: мистецтвознавство, наука, державне управління, а також журналістика, яку викладали у Вищій школі торгівлі, у будівлі якої відкрили коледж.
Вчений ступінь та відкриття денних курсів
Перші випускники Карлтон-коледжу мали вчену ступінь. У 1944 році студенти коледжу, які закінчили два курси або пройшли певний ряд курсів, отримували ступінь бакалавра. Крім того, керівництво коледжу надало місця для ветеранів, які повернулися з війни. Саме для них у коледжі було додано денні курси.
Через велику кількість охочих здобувати вищу освіту, коледж повинен був постійно розширятися. Тому 1940-х роках Карлтон-коледж придбав власну будівлю на Першому авеню, яка раніше належала жіночому коледжу.
Саме Карлтон-коледж став першим навчальним закладом на території Канади, який випустив студентів-журналістів зі ступенем бакалавр. Такий швидкий прорив у розвитку коледжу забезпечував йому успіх у майбутньому.
Проблеми, з якими зіткнувся коледж
У період з 1944 року по 1950 рік існування навчального закладу було під питанням через можливість банкрутства. Оскільки надходження коледжу йшли переважно зі студентської плати університету, пожертвувань, а також рідкісних державних виплат, навчальний заклад неодноразово стикався з фінансовими проблемами. Крім того, у коледжу виникли проблеми з правовим статусом, коли Педагогічний коледж провінції Онтаріо почав відмовляти випускникам Карлтона у вступі.
Але коледж зміг подолати усі проблеми. Питання з банкрутством було вирішено на початку 1950-х років завдяки впровадженню щорічних державних грантів для коледжів. В 1952 вирішилося питання з правовим статусом, коли Карлтон-коледж увійшов до складу асоціації університетів Канади і отримав офіційні повноваження присуджувати вчені ступені.
З коледжу до університету
У 1957 році, завдяки своїй успішній діяльності та кваліфікований підготовці майбутніх працівників різних сфер діяльності, Карлтон-коледж було перетворено на університет зі статусом державного вищого навчального закладу.
У період 1960-1970-х років у навчальному закладі спостерігалося небувале зростання кількості студентів. Якщо на початку 1960-х років кількість учнів становила 1 тисячу осіб очної форми навчання, то на початку 1970-х років чисельність студентів в університеті зросла до 7 тисяч.
Через стрімке зростання исельності учнів стало бракувати аудиторій для навчання, тому гостро постало питання розширення університету. Зі старої будівлі на Першому авеню університет переїхав до нового корпусу ще в 1959 році. Також розпочалося будівництво цілого університетського комплексу, до якого входили кампуси, будівлі для занять, велика зала та студентська бібліотека. Над проектом будівництва університетського містечка працювала професійна команда архітекторів. Відкриття відбулося взимку 1960 року.
Університет не зупинився на цьому і протягом наступних десятиліть продовжив розширюватися. У 21-му столітті щороку до університету зараховують близько 13 тисяч студентів, навчання проходять понад 30 тисяч студентів. Педагогічний склад університету складається із 900 осіб-професіоналів, спеціалістів своєї галузі.
