Важко повірити, проте це остання частина оригінальної будівлі Центрального кварталу, якій вдалося пережити пожежу 1916 року. Це головне сховище цінної інформації, а також дослідницький ресурс для Парламенту Канади. З бібліотеки відкривається неймовірний краєвид на скелі річки Оттава та загалом на провінцію Квебек. Далі на ottawa1.one.
З чого все починалося?
У 1857 році Парламент знайшов постійне місце проживання. Саме тоді розпочалося будівництво центрального блоку та безпосередньо бібліотеки. Планами оригінального центрального блоку займалися архітектори Томас Фуллер та Чіліон Джонс. Вони притримувались у своїй роботі високовікторіанського стилю неоготики.
Через 19 років (у 1876 році) бібліотека Парламенту була відкрита. Вона мала круглу форму, галереї, які якомога краще відображали бачення архітекторів.
Окремо варто виділити розсудливість першого парламентського бібліотекаря Алфеуса Тодда. Він став тим, хто запропонував архітекторам додати заходи протипожежної безпеки. Впровадження цих заходів врятували неоціненний фонд бібліотеки під час пожежі 1916 року від повного знищення.
Алфеус Тодд став головним бібліотекарем Асамблеї 31 березня 1856 року. У 1867 році чоловіка призначили бібліотекарем парламенту Домініону. Цю посаду він займав до своєї смерті. Він запам’ятався також написанням однієї із найважчих праць, а саме «Про парламентське правління в Англії». Це був епічний двотомний трактат, який охоплював: британську конституцію, її конвенції, дослідження парламентських привілеїв, захист виконавчої влади, королівську прерогативу.
Пожежа 1916 року в Оттаві
В історії Оттави є чимало сумних сторінок, одна з них – це пожежа 1916 року. У центральному кварталі спалахнув вогонь, який швидко перетворив все на руїни. Це було 3 лютого 1916 року о 20:37, коли під час засідання Палати громад у центральному блоці почалася пожежа. Джентльмен, який знаходився у цей час в читальній залі, одразу помітив це та звернув увагу писаря. За лічені хвилини вогонь з центрального блоку перекинувся на коридори. Заходи протипожежної безпеки (коридор, важкі залізні двері, які відділяли бібліотеку від центрального блоку) допомогли врятувати заклад.
Пожежники працювали цілу ніч, щоб приборкати вогонь. Перед евакуацією двері бібліотеки були закриті, завдяки чому фонд бібліотеки врятували. Проте вогонь забрав життя семи місцевих жителів.
У 1852 році знову відбулася пожежа, внаслідок якої постраждав красивий купол бібліотеки, а також дерев’яна підлога та стіни. До речі, стіни фахівці акуратно розібрали та відправили до Монреалю для очищення, подбавши про протипожежний захист. Після цього встановили стіни, а копію підлоги перестелили.
Реставрація
У 2006 році була завершена реставрація та модернізація бібліотеки. Її підключили до будівлі Центрального кварталу. На цей період (з 2002 по 2006 роки) бібліотеку тимчасово закрили, реалізуючи найбільший проєкт реставрації культурної спадщини в Канаді. Він охоплювала наступні складові.
- Ремонт кам’яної кладки.
- Заміна трьох мідних покрівель, дренажної системи.
- Відновлений флюгер, декоративне оздоблення.
- Ремонт 147 вікон зі свинцевим склом та їх заміна сучасними енергоефективними зразками.
- Сучасна система клімат-контролю для надійного захисту колекції бібліотеки від вологи та будь-яких температурних перепадів.
Таким чином, було відреставровано інтер’єр та екстер’єр бібліотеки Парламенту. Проєкт реставрації охоплювала сучасні системи клімат-контролю та сейсмостійкі засоби.
Архітектурний стиль бібліотеки
Часто бібліотеку Парламенту називають «архітектурним дивом». Відвідувачі вражені наступним:
- масивними літаючими контрфорсами;
- декоративними залізними виробами;
- деталями ручної роботи;
- достатнім природним освітленням;
- різьбленими зображеннями квітів, масок, міфічних звірів;
- всередині бібліотека обшита панелями з білої сосни
Окремо варто виділити, що у галереї бібліотеки знаходяться герби Канади та семи провінцій, які існували у 1876 році, тобто на момент відкриття закладу. У центральній частині приміщення знаходиться мармурова статуя молодої королеви Вікторії, яку виготовив у 1871 році Маршалл Вуд.
Все це демонструє архітектурний стиль та бачення архітекторів Томаса Фуллера та Чіліона Джонса.
Символ Канади
Бібліотека Парламенту є символом Канади, вона зображена на аверсі канадської десятидоларової банкноти. Контролює роботу закладу парламентський бібліотекар Канади, а також помічник бібліотекара. Цікаво й те, що Національний поет-лауреат Канади вважається співробітником бібліотеки. Щоб отримати таке звання, враховуються такі критерії вибору:
- внесок у культурно-літературну діяльність міста;
- написані письмові чи усні роботи, які відображають Канаду, чи присвячені країні;
- досвідчений митець, який вплинув на світогляд інших діячів.
У період з 2021 до 2023 року поетом-лауреатом обрано Луїзу Берніс Галф. Це відома канадська поетеса, а також соціальна працівниця із народності Крі («Танцюрист неба»).
У 2023 році поетом-лауреатом стала письменниця Марі-Селі Аньян, яка отримала це звання десятою.
