Аналізуючи архівні статті місцевого видання Citizen, можна сказати, що тоді в Оттаві у 1940 році було близько 56 ресторанів та кав’ярень, у тому числі 23 китайські ресторани. Місцеве населення становило близько 108 000 жителів. Більше про історію ресторанів міста розповість ottawa1.one.
Особливості ресторанів тих часів
Ресторани у ті часи були чимось новим, вони викликали зацікавленість з боку жителів Оттави. Одні заклади були частиною готелів або пансіонатів, а інші – прибудовою до салонів, своєрідним доповненням до ландшафту Оттави.
Видання Citizen у 1921 році опублікувало статтю «Еволюція їдальні». Першим закладом в Оттаві вважається будинок на Квін-стріт, заснований у 1880 році місис Саттон. Проте в інших джерелах можна знайти інформацію про таверну, розташовану в районі LeBreton Flats. Йдеться про сімейний заклад «Місис Firth’s Tavern’», який відкрили у 1819 році. Сімейна таверна проіснувала до 1860-х років. Світлини збереглися у Бібліотеці та архівах Канади.
Цікаво, що у тому ж році (1819 року) поблизу річки Святого Лаврентія був відкритий ще один заклад – «Таверну Ендрю», розташовану на захід від Броквіля, Онтаріо.
У статті зазначалося, що піонером ортодоксальної їдальні був старий Джордж Балджер. Його називали суворим, справжнім шеф-кухарем. Чоловік мав відповідний образ: лляний шако (капелюх) і фартух. Ці речі й були традиційною уніформою його класу.
Крім історії ресторанів Оттави, читача зацікавить також те, що куштували колись місцеві жителі.
Історія відомих відкриттів
- Заклад знаходився на вулиці Меткалф. Саме там у 1890 році Балджер відкрив бобоварню, де відвідувачі могли скуштувати квасолю, яйця з беконом, стейк. Частими гостями бобоварні шеф-кухаря Балджера були члени парламенту, які замовляли тарілку квасолі після вечірньої сесії.
- Через п’ять років після відкриття бобоварні Чарльз А. Бельє відкрив ресторан кращого класу. Він знаходився на розі вулиць Меткалф і Альберт. Чарльз А. Бельє у цьому плані вважається першовідкривачем, адже він прагнув до канадської столиці додати риси паризьких кав’ярень. Відомо, що заклад існував з 1895 до 1903 років, адже паризька екзотика просто не прижилася.
- У тому ж 1895 році відкрився в Оттаві ще один заклад під назвою «Шебрук». Він знаходився на вулиці О’Коннор у Слейтері, а серед його клієнтів можна було побачити видатних міністрів.
- Окремо хочеться виділити Бостонський обід на Спаркс-стріт. Це формат закладу, який працював цілу ніч, маючи своїх постійних відвідувачів. Режим роботи закладу збігався із роботою цілодобових китайських ресторанів, розташованих у центральній частині міста.
У 1910 році в Оттаві відбувся перехід від висококласних закладів харчування. Вважається, що причиною стали найбільші універмаги, які на верхніх поверхах виділили достатньо простору для відкриття сучасної їдальні із кращим обладнанням та умовами.
Китайські ресторани
У виданні «Громадянин» виділяли декілька китайських ресторанів. У суспільстві відчувався запит на щось абсолютно інше. Імпровізовані їдальні вже не могли задовольнити потреби родин, окремих відвідувачів.
- Canada Chinese Lunch, де були представлені вперше спеціальні кабінки.
- «Китайський обід», який відкрився у вересні 1904 року за адресою О’Коннор-стріт.
- The Kettledrum на Спаркс-стріт. Це перша чайна кімната в Оттаві, засновницею якою була міс Ліндсі. Заклад обслуговував неквапливих відвідувачів, які готові були платити за особливу, ексклюзивну атмосферу.
Китайські ресторатори постійно переглядали ринок, часто наслідували приклад канадських рестораторів. У виданнях того часу зазначалося, що покровителями таких закладів частіше за все є жінки, рідше – подружжя без дітей.
Ресторан Green Valley
Збереглися світлини родини, яка у 1971 році обідає у закладі. Одразу можна помітити вишукане вбрання для того, щоб «справити враження». Про історію цього закладу теж хочеться розповісти більше.
Ще у 1933 році Волдорд Стюарт переїхав на лісисту, віддалену ділянку, яка знаходилася на старому шосе Прескотт поблизу Оттави. Спочатку він побудував іграшковий будинок для доньки, який настільки сподобався туристам і відвідувачам, що Волдорд Стюарт вирішив цим скористатися. Він побудував ще декілька будиночків, відкривши туристичний дворик Green Valley. Втомлені мандрівники могли орендувати будиночки та відпочити.
Після розширення туристичної імперії Стюарт у 1947 році відкрив ресторан Green Valley. Це була скромна закусочна, де подавали сніданок та вечерю для відвідувачів туристичного дворика. Спочатку засновник вважав, що 24 будиночки та ресторан будуть працювати лише протягом літнього туристичного сезону, проте заклад харчування отримав репутацію високоякісної їжі.
Волдорд Стюарт найняв шеф-кухаря Гюстава, який раніше був членом Клубу інженерів у Монреалі. Таким чином, досить швидко Green Valley став одним із головних закладів Оттави.
Ресторан пережив три розширення, з’явився навіть сувенірний магазин під назвою «Магазин тоді і тепер». Діти обожнювали десерт «Міккі Маус» – це кулька морозива з вафельними вушками, фісташковими очима. У ресторані було приємно знаходитися. Містяни досі пригадують, як приїздили туди з батьками, бабусями і дідусями.
Імперія
У 1956 році власник розширив ресторан, додавши спеціальну їдальню «The Walnut Room». Вона мала товстий килим, а також горіхові панелі. Штат співробітників налічував 65 осіб.
У 1995 році це місце виглядало так, наче потрапило у пастку 1955 року. Співробітники навіть носили оригінальну форму. Після того, як з’явилися нові ресторани, цікаві місця, де можна смачно поїсти в Оттаві, імперія Green Valley залишилася далеко позаду.
У 2016 році Ендрю Кінг писав, що ресторан загадковим чином згорів. Залишилися обвуглені залишки, які згодом зніс бульдозер. Це місце перетворилося на непоказну автостоянку, яка знаходиться на розі вулиць Принца Уельського та Базової лінії.
Завершення історії
У 2019 році завершилася історія найстарішого китайського ресторану Броквіля, який з 1930 року обслуговував політиків, письменників та містян. Згідно з інформацією, наданою музеєм Броквіля, у ресторані New York їли Вейн Гретцкі, П’єр Бертон, а також колишній віцепрезидент США Волтер Мондейл.
На Святвечір 2019 року китайський ресторан обслуговував своїх останніх клієнтів. Власники Еліс і Луї Юнг розповідали, що сумують за рідними та дорослими дітьми. Подружжя стало власниками китайського ресторану у 2005 році. Цей заклад був центром Оттави, тому їм було сумно та хвилююче прийняти остаточне рішення.
Першими власниками, які й відкрили ресторан у 1930 році, було подружжя Лейп та Агнес Лор. Родина мало 6 дітей (сина та п’ять доньок). Колишні власники розповідали, що колись у ресторані подавалися виключно північноамериканські страви, адже вважалося, що люди просто не підуть на автентичну кухню. Проте подружжя Лорр ризикнуло, запропонувавши наприкінці 1930-1940-х років китайські страви. Тоді жителі Оттави спробували «чоп-суї».
У родині Лор перше покоління відкрило пральню, а друге – ресторан.
У деяких інтерв’ю зазначалося, що у маленькому місті ви стаєте не просто відвідувачем, а родиною. Можливо, саме тому так важко було жителям Оттави сприйняти закриття цього закладу.
Тож, такою є історія ресторанів Оттави. Одні заклади збереглися лише на архівних світлинах, інші – у пам’яті відвідувачів, але є й такі, які безслідно зникли.